укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2014.04.07
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-20

Одолжи пистолет. Я верну. Мне всего на часок.
Перед площадью, где спецтрамвай украшает макдональдс,
лопоухое солнце зальёт необъятный восток –
и пузатое чмо, перед чёрной машиной гондонясь,
пустит в воздух бордовую струйку вонючей смолы –
то-то жертвенных древних осин окропятся колы.

И тогда уже всё расцветёт – даже мусорный бак,
из окна наблюдаемый при нарезании гренок.
После должной зачистки в том дворике будет всё так,
как при духах морей, мотылявших верхом на муренах.
Что за вирус блуждал по прогалинам с видом на тир,
вспомнит разве церквушка, к которой уже не пройти.

Детвора основательно влюбится в мой камуфляж:
я ведь первый раз в жизни бессмысленной стану солдатом.
Всем двором будем пробовать пятиметровый беляш,
заедая начинку бюджетным капустным салатом.
А проезд безымянный, что в честь свою рейдер нарёк,
отведём мы под кроличье кладбище без подоплёк.

Кто стрелял? – спросят бабушки. – Пушкин! В столице война!
Может, слышали – тазик за тазиком жгут пироманы
или мстители чьи-то конкретные; пресса вольна
изменять показания хроники будней Майдана.
Нажимая курок, я теперь не ропщу и не злюсь:
хладнокровно ищу в каждом минусе истинный плюс.

Из-за края совхозных угодий вновь солнце встаёт,
чертежи оживающих трупов гоня на ризограф,
и щебечут пацанчики день световой напролёт
о таком примитивном приёме, как перегазовка.
Но, почувствовав крысу среди пофигистов и плакс,
новый Славик ей вовремя выколет яблоки глаз.

Дай волыну, прошу. Для очистки зажмурься, чихни,
но не должен уметь шоферить этот хитрый жидёнок.
Сам увидишь в своей тараканьей деревне огни –
фееричные, будто отлаженный танец подёнок.
Пастораль не устроит – коллекционерам продашь
судьбоносную пушку, масхадовку и патронташ.

2014
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні