укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2014.12.22
Роздрукувати твір

Олександр Афонін

***

Згортаю день, як аркуш паперовий,
Не можу нині викласти думки.
Є слів багато, а потрібне слово
Не "в'ється" щось сьогодні з-під руки.
Якісь дужки, трикутники, зигзаги
Малює ручка... Але не слова.
Чомусь не концентрується увага,
Й, мабуть, вже не сприймає голова
Думок тих шарпанину перехресних
Від примітиву й дурості "мужів"...
Коли їх розум в головах воскресне?
Чи там ніколи в них він і не жив?
Не хочуть чути, бачити, сприймати,
Бо гонору у них — поверх голів.
Ламати легше їм, ніж будувати.
Та й будувати їх ніхто не вчив...
Бо коли ріжуть щось з одного боку,
То роблять так, щоб з іншого росло.
Ці ж — відрізають із обидва боки,
Щоб зовсім вже нічого не було.
Тоді, коли стару ламають хату,
Плануючи піднять нове житло,
Добра збирають всякого багато,
Щоб будувать нове з чого було.
Вони ж все ріжуть і усе ламають,
А з чого будувать і як рости?!
Все, ще живе, вже скоро доконають.
То є в них розум, Господе, прости?
Тих, хто тримає "на плаву" країну,
Притисли так, що сік уже тече.
Та відпустіть же! Бо коли загинуть,
Де ви знайдете ще таке "плече"?
Звільнить хоч руки, ті, що роблять справу,
Щоб вільний був їх розмах... І хода.
Вони давно на це вже мають право!
Ви ж їх — в кайдани. З дурнями — біда!
І ще одне, що так мене дратує:
Вони, як ті, із "папєрєдніх" літ,
Ізнов у гривнях (!) розум наш рахують,
Культуру, дух й... метелика політ.
Думки, думки... А слів таких немає,
Щоб ті, хто "зверху", їх змогли почуть.
Тому і день, як аркуш, я згортаю...
Але слова вже близько, бо печуть!

2014
© Олександр Афонін
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні