укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44192, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.03.11
Роздрукувати твір

Євгенiя Чупрiна

Блукаючий трамвай

З Миколи Гумільова

Йшов я по вулиці незнайомій
І раптом почувся гав'ячий грай,
І дзвони лютні, й дальні громи —
Переді мною летів трамвай.

Як скочив я на його підніжку —
Ту таємницю і сам не знав.
Він у повітрі вогня доріжку
При світі денному залишав.

Він мчав, як буря, що із безодні
Летить на крилах в годин пітьмі.
Тож схаменися, вагоноводе,
Вагон блукаючий зупини!

Пізно. Позаду — стіна страшенна,
Пальми позаду у плямах птах,
Через Неву, через Ніл і Сену
Грюкнули тричі по трьох мостах,

І промайнувші в оконній рамі,
Погляд цікавий услід метнув
Странний жебрак..та, невже, той самий,
В Бейруті загинувший рік тому?

Де я? Так млосно і так тужливо
Стукає серце за кроком крок:
«Ось той вокзал, де тепер можливо
В Індію духу знайти квиток».

Вивіска, кров'ю насичені букви
Гласять: «Зеленна» — я знаю, отут
Замість капусти і замість брукви
Голови страчених продають.

В червоній свитці, з лицем, як вим'я,
Голову зрізав той кат і мені.
Вона лежала у домовині
З іншими разом на слізькому дні.

Ось у провулок паркан уходить,
Дім в три вікна та сірий газон.
Ой, схаменися, вагоноводе,
Тут зупени мені свій вагон!

Машенько, ти тут жила, співала,
Мені, нареченому, килим ткла.
Що з твоїм голосом, з тілом стало,
Чи то можливо, щоб ти не була?

Тихо зітхала в своїй світлиці
Ти, як напудривши косу, йшов
Я представлятись імператриці,
Щоб не зустрітись з тобою знов.

Я зрозумів тепер: наша воля
Це лише сяйво, що з неба б'є.
Люди і тіні стоять у колі
Біля дверей в зоосад планет.

Й миттю — вітер солодкий, знайомий,
Й миттю — за мостом на мене летить
Вершника панцирна длань невагома
І два півмісяця б'ючих копит.

Міцной фортецею православ'я
Сяє Ісакій в височині
Там відслужу молебень о здрав'ї
Машеньки й панахиду мені.

І все ж назавжди я сповитий сумом,
І дихати важко і в серці жаль...
Машенька, досі я ще не думав,
Що в світі можлива така печаль.

2007
© Євгенiя Чупрiна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні