укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2015.05.21
Роздрукувати твір

Пилип Лавров

З розмов.

Коли нам буде по тридцять два,
І щось вже повстане з-за хмар, відображень,
І спогади грітиме голова
Про уявних котів і реальні дива,
Хтось прийде в один з вечорів і скаже:

«Ту саму, заховану, кидай в рюкзак
І давайте на хвильку звідси втечемо!
Сам місяць давав помаранчевий знак,
Дивіться, це він знов пливе тут, відтак
Поясним, якщо всім це здасться нечемним».

Потягне нас в швидкісні поїзди,
Що відстань будь-яку долають в годину,
І очі зав’яже… та запах води
І ноти пестливі її ходи,
А ще – уповільнення часу плину…
Ми, словом, зрадіємо в цю годину.

І відкриємо ту, що дочекалась часів,
Щоб наповнити келихи, трохи спустілі.
І не так вже й багато я матиму слів,
І не так вже й багато в тебе буде котів;
Та ж душа буде в кожного.
І майже у тому ж тілі.

Голос скаже: «оце витримка -  ваш прибій!
Зігріва теплим доторком все узбережжя!
Зірки в небі над вами – блискучі й живі,
І такі, що їх спробуй піди ще злови –  
Вельми рідним для них є небесне безмежжя».

Кажуть, місце, де тобі добре –  то дім.
Місце в часі, що хочеться нести з собою.
Місце в серці, карбоване рухом твоїм.
І неначе міняється тільки дим,
В цих широтах, де ми складаємо зброю.

Час будь-що перетворює на епізод.
І безкраїсть величну стискає до розмірів миті.
Але й сам він зникає від наших з тобою пригод.
І яким би не був тридцять другий чи
будь-який інший год…
Я вірю - двері мої для тебе будуть відкриті,
Двері твої для мене будуть відкриті.

2015
© Пилип Лавров
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні