укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2015.08.02
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-77

Записка выпала из сумки у бабули,
мелькнув словами «припускаем» и «чеснок».
Вот – после этого какой просить мне бури?
Куда грести? В какой зюгановский совок?

Уже под землю проникает пошлый шёпот
на ту же тему (что сквозь вакуум слышна).
До гробовой доски ещё немало шлёпать,
сверкая дырками в рейтузах, как шпана.

В глухие плинтусы вмонтировано эхо:
«А я малому… колбасу… на бутерброд…»
«А мій ще досі українською не шпреха…»
Идёшь – и космос неосвоенный ревёт.

Портрет скучищи с городской мещанки списан.
Мечта давно передвигается ползком.
Кем будешь, тётя, мне? Неужто Айзеншписом?
Что ж, подавай своё ходатайство в местком.

Когда встречают женсоветы Шатунова,
никто не спрашивает, сколько съел он пицц.
Морочить голову рассыпчатостью плова –
грех непростительный для высохших девиц.

Ведь скоро дерево лежачее обгонит
меня, спешащего на поезд в Амстердам,
и шебуршание крысёнка в граммофоне
культурно выдаст мой прикрытый тюлем срам.

Произвели меня уж точно не для ловли
раскрытым ртом и горней пазухой ушей,
как долго вишню тётки вилками кололи:
и так все крылья в недоеденной лапше.

Вернусь, возможно, я на птице из дюраля,
замедлю скорость у горы немытых блюд,
но эти охальщицы, редьку натирая,
весь фюзеляж любовью стылой заплюют.

2015
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні