укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2015.10.06
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-85

Мясо-красная смесь передавленных ягод с листвой.
Узнаваемый хруст залежавшегося сухостоя.
Для сорок и полёвок – нормальный общественный строй:
к ним бы в биоценоз – и забыли бы органы, кто я.

Бодрый шаг растворяется в споре подножных грибниц,
чьё потомство даст миру речного подлёдного яда.
За спиной, может быть, соловей пропевает «вернись»,
но мои партизаны туда не велят: там засада.

Вылезали кишки, но настырное «только вперёд»
побеждало в любых тупиках батискафной ловушки.
Вот и нынешней вымпельной осенью горло дерёт
откупная моя лебединая песня кукушки.

– Точно чокнулся! – скажет Хоттабыч. – Мечтал о руле,
а заказывает под расчёт стенобитную гирю!
И запахло цементом в возникшей над пустошью мгле,
и кроты забоялись, что я у них топливо стырю.

Револьвер – не для стен. Он ещё пригодится в тылу
пикников на моей территории: жди, обещалкин!
Гнать пургу или так, как язык твой, стелить пастилу –
всё одно тараканье кишенье по банной мочалке.

Вправо, влево – бесплодие духа, отравленность почв,
диссипация млечного пара последних молекул…
Только прямо по борту – моя триумфальная ночь,
колоритным спортсменом подавшая миру калеку.

На её прикоронном околыше – там, где рассвет
догоняет лилового страуса с выгнутым клювом,
подрумянится крытый палладием квадроциклет –
то-то фофан воздушный сквозь всю эту даль я пошлю вам!

А пока хлорофилл потихоньку земле отдаю
вместе с этими клёнами невероятных раскрасок,
будь добра, конститутка-печаль: дай другого судью
либо просто ступай – больно нужно мне слышать твой насморк.

2015
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні