укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2018.11.01
Роздрукувати твір

Юрій Монарха

Муки поэта - Курьер-Крылов

                 «Простите, девы, ради бога,
                   ...........................
                   В очередной свиданья час,
                   ...........................
                   Когда на ушко иногда
                   Вы страстно мне шептали: «Да»
                   Был не готов к подобной страсти.
                   ...........................
                   Зато уже преклонных лет
                   Благоволят мне чаще тёти.»

                             Курьер-Крылов
                             
--------------------------------------------

Любви высокие огни  
Поэта освещали в прошлом,  
Но девушки шептали пошло:
«Целуй и лифчик расстегни».

Гася в себе томленья плоти,
Поэт сбегал под фонари,
И там до утренней зари
Стихи шептал стыдливый ротик.

Прошли года пустых свиданий,
Те девы замужем давно.
Казалось, страсти лишь в кино,
Настал конец его страданий.

Но вечный купидон-проныра
Неожидаемо был против.
Преклонных лет седые тёти
Хрипят: «Целуй без перерыва».

И не сбежать. Уже старухи,
Скрипя, собрались у подъезда
Толпой немыслимого съезда,
Забыв про дом, детей и слухи.

Игриво поднимая пальчик,
К поэта объясненьям глухи,
Бормочут древние старухи:
«Ты в детстве задержался, мальчик.

Судьбою ты не зря наказан.
Умерь стихов слепую прыть.
Поэтом можешь ты не быть,
А вот мужчиной быть обязан».  

2018

Из сборника «Любовь зла»

© Юрій  Монарха
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні