укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2019.05.16
Роздрукувати твір

Андрій Теплов

Просветление...

В древнем, безлюдном и мрачном ауле,
в Богом забытой, пропащей дыре,
там, где тускнели залётные пули
шрамами в чьей-то неравной игре,
жил одинокий, усталый бродяга -
дервиш, клошар, горный бомж, нищеброд,
старый, слепой, чуть живой доходяга,
явно мечтавший закончить поход.
Сил не осталось ходить, побираться,
да и желанья погасли давно,
очень хотел замереть и валяться
камнем, под шелест немого кино…

Так и решил. Выбрав ясный денёчек,
двинулся в гору остатками жил,
без пропитания и проволочек
подвиг последний он свой совершил.
Выполз на самую высшую точку,
сел и подумал: «А здесь благодать…
Нет ни забот, ни утех, лишь цветочки,
да и до Бога рукой-то подать».

Жизнь растворилась в тиши и прохладе,
прошлое стало нелепо смешным,
сердце забилось в блаженной отраде,
мысли исчезли, растаяв, как дым.
Голос вселенной священным потоком
плавно вливался в застывшую кровь.
Он возвращался к нетленным истокам,
в космосе зримо рождалась Любовь.

И снизошло на него просветленье…
Трудно поверить, тем паче понять,
но вместо холода и омертвленья
тело запело, готовясь летать
вместе с душой по заоблачным далям.
Кануло время, пропал аппетит…

Где он сейчас, мы узнаем едва ли,
не просветит и прозревший пиит…

P.S.
…может быть, с неба с улыбкой глядит…
или на лавочке рядом сидит...


13.05.2019 г.

2019
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні