укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2019.06.13
Роздрукувати твір

Вoлoдимир Роберта

***

Счастье наполнило меня.
Потому что во мне рождались слова,
завораживающие
солнечным светом и теплом,
свободой и силой ветра,
глубиной неба,
свежестью утра.
Эти слова рождались во мне одно за другим,
слагаясь в необыкновенную сказку,
волшебную сказку жизни.

Да, я счастлив.
Я счастлив!

Надо проснуться
и написать мою сказку.

Я проснулся...

Ещё звучали последние её слова.
Ещё звучали,
удаляясь в тишину ночи.
Я погнался за ними.
Нет.
Ничего нет.
Они ушли.
Растворились в темноте.

И вдруг над самым ухом
листья прошептали: «Ищи меня».
И снова всё стихло.

Я прислушался...
Где-то совсем рядом дышала моя сказка.

Я искал её,
растопырив слепые пальцы своей души,
забираясь во все закоулки памяти.
Нет.
Ничего не могу вспомнить.
Ни одного слова.
А ведь только что я был полон ими.
И всё в них было
так просто и ясно,
как ласковый взгляд.
Я искал и искал её.
И вдруг услышал: «Я здесь».
Это сказало солнце.
Я бросился к нему.
И каждое дерево на моём пути
говорит: «Вот я».
И я останавливаюсь.
И каждый цветок, каждая травинка
говорит мне: «Вот я».
И я останавливаюсь.
И река говорит: «Вот я».
И море тоже.
И я останавливаюсь.
И каждый человек, улыбаясь,
говорит: «Вот я».
И я останавливаюсь.
Останавливаюсь,
всматриваюсь,
собираю по слову
и снова бегу к солнцу.
От дерева к дереву.
От цветка к цветку.
От реки до реки.
От моря до моря.
От человека к человеку.

1968
© Вoлoдимир Роберта
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні