укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44193, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2019.06.20
Роздрукувати твір

Вoлoдимир Роберта

***

Когда я был в горах,
то сам видел,
честное слово,
как одна большая красивая зелёная гора
утром родила солнце.

Если б вы видели,
как все этому обрадовались.
Все горы вокруг
(кроме одной)
улыбались,
все деревья
смеялись,
а несдержанная горная речка
хохотала и прыгала от радости.

Но одна гора,
тоже большая,
не обрадовалась рождению солнца.
Она была какая-то серая
и на ней ничего не росло.
И вместо бровей у неё были серые тучи,
которые всё время хмурились.
Видно было, что она всем недовольна.

А солнце поднялось высоко в небо,
увидело недовольную серую гору,
опустилось к ней
и спросило:
«Чем ты недовольна?
Что тебе нужно?»
«Мне нужно тебя», –
мрачно ответила ему гора.
И доброе солнце
село прямо на её вершину.

И тогда
злая жестокая гора
на глазах у всех
съела солнце.
И тёмно-серые тучи
поползли от неё
и закрыли всё небо.

И небо
заплакало.
По щекам гор потекли слёзы.
Несдержанная горная речка рыдала.

А я заснул.
И мне приснилось
живое горячее солнце,
которое растопило холодную мрачную гору
и сделало из неё
весёлое голубое озеро.

А потом
я проснулся.
Противная злая гора стояла на своём месте.
Всё было серым и мрачным.
Видно было, что все опечалены.
Но все молчали.
Кроме несдержанной горной речки,
которая ругала всех.
И меня тоже.
За что?

И вдруг стало светло.
Всё вокруг засверкало.
Все оглянулись.
Большая зелёная красивая гора
снова родила солнце.
Если б вы видели, сколько было радости.

Но потом
все притихли
и задумались.
Ведь ужасная серая гора
может опять слопать солнце.

1968
© Вoлoдимир Роберта
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні