укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.04.11
Роздрукувати твір

Вiкторiя Тищенко

ТРОЙКА

По солнцу, близ универсама,
гуляли местные жильцы;
несли грудных младенцев мамы;
иных счастливчиков – отцы.

На паровозике на детском
глотали водку алкаши.
Был необычный день воскресный,
день воскресения души.

Мы шли вперед (и после секса
нам есть о чем поговорить).
Жук майский (или жук апрельский?)
врезался в разговора нить,

назойливо жужжа. А вкупе
с массивом спально-гнездовым
шестою чакрой бледный купол
сливался с небом голубым.

Я, очарованная синим
(он как волшебник, этот цвет),
сказала: «Классный был бы снимок,
жаль, «мыльницы» в кармане нет,

а то бы щелкнула – на пленку».
Но ты, фотограф классный, да,
сказал: «Нет, снимок так, на «тройку» --
ну люди, церковь… ерунда!»

Твоя ладонь – на жатом хлопке
моей юбчонки. В жесте – суть:
поддерживай упругость попки,
а сферу творчества забудь.

Но я сквозь полусферу пальцев
смотрела прямо, шагу в такт
все размышляя, как украсить
унылый снимок, скучный кадр.

И вдруг из модерновой арки,
где «мерседес» жужжал всю ночь,
звеня бубенчиками, тройка
помчалась жадно, во всю мочь.

Три парня в полумайках рваных:
на люд -- свистеть, коней -- хлестать.
И кто пьяней был: кони, парни? --
увы, нельзя было понять.

За камерой, в карман! – там пусто,
одних монеток стертых чернь.
И жизнь, рожденная искусством,
осталась жизнью и…ничем.

Но с необычной синей церкви
как пролился напев-навет:
«Доверься приближенью света;
Свет езмь Любовь, и Бог езмь Свет».

Мгновенье – все вокруг поблекло,
мы шли приниженней стыда
и знали: больше эта тройка
здесь не промчится никогда.

2002
© Вiкторiя Тищенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні