укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44155, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2020.08.14
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

это ли моя сущность женская или человеческая
это картинки на стене тени за стеклом
постер "Матрицы" измятый купленный в переходе
подростковый бунт "вы всё врете, ничего этого нет"
крутите барабан передавайте кому-то привет
у нас нет страны настоящей эти горькие огурцы
правители годившиеся смерти в отцы
закатавшие тело в банки уродцем
это неприлично поэтому ты не ты
тело твое говорит собою из немоты
пусть тебя держат над водой
кормят памяти пресною немотой
у нас была страна или великая или дикая степь
сослепу не разглядеть но под ногами земная твердь
за нее было страшно жить но было слишком легко умереть
это была страна вечного перетягивания каната
одна из сторон непременно останется виновата
а ты тоже глядишь не туда куда-то
страна достижений непрерывного роста
окутанного дымкой погоста
здесь всё доставалось как-то невероятно просто
мы из сумерек своих смотрели во мрак настоящий
нам говорили это ледаще
суетиться должно на вызовы наши реагировать чаще
эта ли душа строила тебя под стенами третьей мировой
выжженного парткома чувствуй себя как дома
ни с одним из предыдущих докладчиков не знакома
только стыд один стыд за нас тут и говорит
пока ты жив тебе стыдно
мертвые сраму не имут поэтому пытаются сорвать этот жгут
колыбели матери певшей им в детстве молча поют
это ли не тело твое не твоя страна
не твой детский мертвый уют
мы построим то что никогда не убьют

2020
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні