укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2021.01.03
Роздрукувати твір

Вiкторiя Тищенко

Кобальтовый шарик

Стучится в двери джокер-високосный,

год Шустрой Крысы, Горного Козла.

Не верю я в примет дурацких косность

и россказням о хрупкости стекла.



Был Дом... не-старичка и не-старушки

родимых... но ушли они... навек...

А елочные давние игрушки

целы, на них царапин даже нет.



Я помню: в хрупком детстве наряжала

сосну. Вот птичка. В шапочке медведь.

Мне нравился чудесный синий шарик,

не синий даже... Запредельный цвет.



Как ночь – но глубже самой темной ночи.

Как сон – но что-то смутное над сном.

Стеклянный кем-то купленный комочек

казался воплощенным волшебством.



Висел на нитке, прятался под дождик

мой безымянный синий. Много лет

прошло. И рассказал один художник,

что кобальтовым назван этот цвет.



Да пусть он хоть вольфрамовым зовется!

В далеком детстве загадала я:

покуда синий шар не разобьется -

не оборвется нитью жизнь моя.



Ушли мои хранители... Недолгий

век тех, кто нам так неподдельно рад.

В другой квартире вешаю на елку

чудной фамильный антиквариат.



О, у меня коллекция большая!

В ней много раритетов расписных.

Но этот сине-кобальтовый шарик

я берегу сильнее остальных.



Не из-за детских выдумок. Но знаешь:

должна же я хоть что-то сохранить.

Блестит на елке синий, синий шарик.

Он не разбился... Вот мой джокер: ж и т ь.

2021
© Вiкторiя Тищенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні