укр       рус
Авторiв: 413, творiв: 42137, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2021.02.14
Роздрукувати твір

Сергій Негода

Розшарені

Іржавіє Донбас. Іде приватна війна банд.
Край не помре. Долболоми доби в клоаці...
Кривава Вендетта от лусне аварією,
Сміх знищую зубоскаликів в телеящиках.

Тешуть чорне кам'яне бабище на териконі.
Я шокований! Правди лицедіють репутації.
Кам'яна баба - живе на одну скоринку.
І ту, віддає на золотий храм Донбасу.

Аби освітлити душі своїх рідних жмуриків.
І тут заповзявся бойовий екстрім казачків.
Мала баба у чавунній вані не спить три ночі.
Її  багата уява носиться місцями бісогонів.

Яга так шустро літає під шумок бруду
 перепилиць, мародерять  бугаївці.
Навколо шоу хитрунів тхне воніщем
зрад сивих кнурів!
Чорнота відчувається вопще,
сморід у повітрі керує курявою.

Флуд нарад пробігає кругами чортяк,
найближчих карають, ого, гільйотина!
Страхи смерті вовтузяться з обставинами!

Донбас може не лише образити будь-кого!
Шоу фріків із улусів крадіїв скиглить
вимовою на "ай".

Картаві хохмачі клікають курок,
вподобані байки з акаесів. Готові.
Навколо сволота, фронда війни
в емоціях трамбанів. Жлоби.

Війна кланів у клоаці снайперів.
Оце приватна дурь мокшанів
у приватній війні з курвами.
Бабисько! Кам'яна! Жива!

З Інтернету радості і щастя.
Чорна Ганьба вимірюється
центнерами тіла і бабла.
Золотий лантух бабла не вартий
зрячої кам'яної баби.

І все таки, ця дурь влучає у мізки телепнів. -
Із поправочкою на ненайвлучніший лайк.
Яка там страховка у Маші,
якщо на всі сторони здуває
вітер у цей цирк "Амбре".

Яке позорище дизлайків. Карнавал.
Край перебіжчиків екстрімить на відвалах.
Посміховисько! Розвалили! Ненормальні!

Які там компліменти, одні замани,
якщо моя бездоганна, рідна, так,
моя біла українська душа справжня!

Настав час інфарктів в адміністраціях,
якщо цей час ще не випередив облом і крах.
Білий сніг опустив офіс на днище волоцюг.

Аси, вас просто використало шобло 666.
Нічого. Не боїтеся нічого, - бідуєте і будуєте,
не позоритеся жебракувати біля храму 777.
Хіба не вдавитеся тим, що  не лізе в горло..

Всі кому не лінь заховалися десь.
Зникли геть пикаті морди з екранів...
Бальзам на душу. Як тут запахло!
Так пахтить гостре відеречко з баблом.

Некрологи не правляться до смерті.
Ціле кодло дрищів з бурдюками в сюртуках.
Настав час інсульту в банках,
якщо цей час не випередив
хтось з бумажником.

Ніхто не дає гарантії, що завтра зникну я.
У ночі розписана пуля на мізерах.
Без шансів. Знову війна. Оце преферанс!
Весь край без бабла. Місто голодне.

Рогопільні дрищуни домовилися.
Грабують усіх живих, одні втрати людей...
Сьорбнули лиха чорні. Вони,  могильщики.
А для хворих голів білого народу не існує.

Час виносить вирок сильним світу цього. 
Суд клоунів в кріслах не оправдує час.
Історія робиться по-брудному і без понтів.
Зібрали докупи мільйони бажаючих айфон.
Палять ватру, спостерігають за вартою...


Бідні вивертають порожні кишені.
Їх січе криза. Лущаться лоби. Вздуті діти.
Чорні журавлі повернулися на вільні місця.
Зміни стосуються усього, тільки не зарплат.
Ниці люди клянчать у заможних копійки.

Прокляті відчувають себе на всі 100 відсотків.
І кому це треба, тримати все в одних руках!..
І тут же зникнути світ за очі на три роки.
Скнари платять за все і вдвічі більше.

Нікому не бажав і не бажаю бути отаким лохом.
Ви були на місці жлоба, який нічого не вкрав.
З багатими поведешся, біди наберешся.
А з безхатьками можна лише знімати житло.

Як тільки на банківській картці
виникають гроші від донатів,
то знаходиться мільйони
нелояльних клієнтів, аферистів,
котрим кортить їх використати.
Переполовинили вклади, обікрали.
Які це страховки, знімають банки, з рахунку.

Я тепер відмовляюся страхувати
своє підірване здоровя на війні кланів.
Шість років, банк знімав з картки страховку.
І коли настав страховий випадок,
мені відмовили, бо я занедужав не тією
хворобою.  Лохотрон! І чому ти не лох?

Сьогодні прозрів. Війна за донатів.
Замовляють лише холодні страви.
Як ці повзучі гаманці дістали бути
присутніми і відсутніми всюди.

Покидьки роздають гарантії в біткоїнах,
яких ніколи не було. Втрачають млрд.
У судах мають шанси лише влада і заможні.
Бідні і ниці у судах отримують лише вироки.

Не прощається лихо нікому.
Голови вже злітають, як дахи.
Дахи злітають у всезнайок Жориків.

Не тямлять. Лише партачать.
Не розуміють, як виправляти свої недоліки.
Спотворюють лихо на надзвичайні біди.

Нишком. Не випадково клоака. Тишком.
Налаштовують срач у себе в улусі борзі.
Як у пеклі. У рашичів з усіх сторін бешені.
Чортові джучі тицяють в мене язиками.

Драними лаптями замухрані у маразмі.
Ескадрони смершу валять на смерть.
Білочка казиться. Вибиває все, і трусить.
Мудозвонять. Горлопанять черепами.

Перенароджені  в зомбі кишать.
Літають в фуфайках,  у валянках.
Як тільки чортяки не  остигають.
Ціле кодло 666 з'їдає одразу чвору коксу.

А потім закачує порчу-потвор у раший ефір.
Валять щодня перед Україною статую вождів.
Величезні бовдури  всеохвату горять.
Тричі по шість на день шобло стрімить Україну.

Забиває дрищами фуфла путіначей режиму.
Забруднені очиська урашальчих вождурів.
Трендові виверження диких фейків про мене.
Життєдайні самовбивства скажених кнурів.

Убивчі мухляди злітають з кривавих дахів.
Хриплять голоси отупілих невігласів про чуже.
А це значить Україна живе!
А їх трясця бере.

******
Лукавий з Півночі городить цілу греблю.
А хуху не хохо! Що? Злу дурь пузтину зігнув.
Прикривався мирними, - а це уміє окупант.
А рідна земля висохла, все,  як в пустелі.
Але це все одно не врятує край від кощея.
Хіба пару відер кривавого снігу
від руського миру з зеленими чувашами.
Царівна жаба ніяк вам не наплаче  стопарик.
Москшава уже півтисячоліття не гребує
своєю руїною та кримчадавніми городищами.
Отож, ранком повернення Криму, а ввечері - жива вода.
Окупант відповідає за окуповані простори.
Несеться сивій вій на крикущі верески  із Криму.
Хворі. Грязні. Без живиці, лайно із кранів -
як запах боліт Москви.  Немає віри жабам.
Здригається Мінськ. А Литва - в богорачах.
Мій рідний Київ, тебе аж  перевертає,
від слів моська-ква-ква..ква усяра.
Затицьнув шпикам рогача із бункерного вовчара.
Ой! Зіллється кров'ю ненависті кощей на Болотяний улус.
Оце. Багатоходівку прокрутив і випутлернувся.
Завербовані шобла набивають повні кармани.
За ширмою кривого кварталу зграя  зрадників.
На халяві гуляє шара, а на шарі сидить замара бандюків.
Офісні відпрацьовують хуткий збір кейсів,чемоданів.
Відшліфовують логіку збігу обставин.
Блокбастер агентів впливу на Банковій.
З наших гнид полупилися воші - оце роботи.
Цей Козирь був і є маркером.
Зачухався народ.Шкребе потилицю.
 Якщо виносити, то вперед ногами.
А нікуди. А ніяк. Без води.
На болота  шляху немає. Повертайте.
Загатили живицю Русі.
Далі - життя тут або смерть там.
Вогонь кіберфортуни набирає кисню! Заводь, кіборгів.
Слава Буревіїв. Твоя міцна сила піднімає завзяття.
Успіх яскравий. Виходь і  вставай на захист.
Народ вимагає вернути своє  у крадіїв-сватів.
Бандостан з серверами все ще кришує  мерзяків.
Підстава у рогулів - шобла закривати - усіх крутих.
Бомбить іржаву рашку, аж  гай шумить над Дніпром.
Були у нас - зрада, і підкуп, і тупарі, і втеча до Криму.
Але такого кривого бумерангу ще не знали наші рогулі.
За що нам така Божа кара? Злили все, що мали до Мордору.
Тримають цілу мережу ботоферм з серваками.
Свіжина продається із усіх приміських дач.


*****
Непомітна банда ліквідаторів і манкуртів.
Люди посатаніли в рашистському пеклі.
Примари краху. Скажені віюки на териконах.
Хутко так. Прямо, куля в лоб,  - нічого собі!
Ніяк не нажеретеся окупанти. Розікрали все.
Клянете і жируєте орки. Яка легка халява.
Рашизм не пройшов. Рашизм сюди прийшов.
А народ ледь виживає, війна, зомбаки, терор.
Сіверський Дон весь у крові. Тоне у злиднях.
Розруха. Руїна. Голод. Біда. Сухі сльози.
Я бачу горе всього затравленого народу.
Скритий геноцид донбасюків під час пандемії.
Той, хто зрадників міняє, той лайном пахне.
Вирізають усе. Який метал. Трудяги, ви де?
Вирізають наших людей. За що? Подуріли!
Ніхто не дбає про майбутнє, про нащадків.
Цифри кажуть правду. Дійсність вражає.
Вимирає Донбас щороку все швидше і швидше.
Жебраки. Біднота. Ниці  натовпи голодних.
Наш народ зрадникам не платить довірою.
Наші села стоять з порожніми хатами.
Відчай, сум, аж за край меж людськості.
Весь здобуток народу - вивезено в офшори.
Народ тримається на тоненькому терпінні.
А чи є ще порох у порохівницях. Де ж він?!
А в головах дзижчать мухи. Всюди лайно.
Країна сватів, яка продає все і своїх дітей.
Обідраний і розкрадений західний Дон.
Пройшла орда, гірше сарани, все мертве.
Щурі з'їдають одне одного, таргани всюди.
У них Батьківщини немає, окрім свіжого лайна.
Де серп і молот, там смерть і голод.






2021
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні