укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2021.10.02
Роздрукувати твір

Ольга Брагіна

***

когда-то мне было двадцать лет вроде бы всё впереди а зачем живу не знала
не знала куда идти работать после практики звали работать в прокуратуру но я подумала это не моя чашка чаю
работала в бюро переводов мне нравилось что там сдельная оплата вроде как можно заработать сколько хочешь а не ставка в общем доработалась до выгорания совсем ничего не хотела
всё время думала что надо уехать и там будет новая жизнь там я пойму что надо делать
не знала напишу ли я что-нибудь что будет кому-то интересно смогу ли я считаться поэтом
и даже если смогу мы ведь не в Серебряном веке кому это всё нужно
в общем у меня десять лет выпали из жизни которые можно было бы использовать эффективно
все наши силы уходили на пребывание в пробках или экзистенциальный ужас я поняла что так не стану никем а зачем же я тогда в этом мире
потом встретила человека сказала ему что испугалась что это всё и больше ничего в жизни не будет
а он спросил была ли у меня тогда какая-то личная жизнь словно дело тут в личной жизни словно это могло бы избавить от мысли что жизнь проходит зря
я не знала какой должна быть жизнь никто не говорил ничего определенного кроме того что главное выйти замуж нас ведь не готовили ни к чему работать я умею а что еще умею вокруг пустота
когда я жила с Виталиком знала что скоро уеду что это ненадолго ну просто срок действия загранпаспорта заканчивался через два года этим и решила ограничить свое пребывание с ним но рядом с ним я тоже ничего не делала ни отношения ни стихи не оправдывают наше существование а что оправдывает я не знаю

2021
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні