укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2021.12.26
Роздрукувати твір

Олексій Боричев

По дороге к Москве

Лето паркое шагало
По безлюдию дорог
И туманом укрывало
Серебристый лунный рог.

Запах тонкий и знакомый
Позмеился по траве…
Хвойною тропою тёмной
Торопился я к Москве.

Благодатные созвучья
Угасающего дня
С тихой грустью неразлучны,
Покоряющей меня.

Гаснет сумеречный воздух,
Тихо дремлющий в лесах.
Опечаленные звёзды –
В тёплых майских небесах…

Вижу ландыш-огонёчек
В лиловеющей траве
На болотной тёмной кочке,
Утонувшей в синеве.

Чую запахи лесные,
Папоротника, хвоща,
Хвои ели ли, сосны ли…
Сучья палые трещат…

Поднимаюсь выше, выше –
Где берёзы, косогор.
Вот тропиночка: я вышел
К паре старых лисьих нор.

Гулко в сумраке. Скелеты
Из седеющих стволов
Скоро, скоро снова лето,
Жарок дух его! елов!

Колко: ёлки да иголки,
И мерещатся во тьме
То ли лешие, то ль волки…
Страхи, трепеты в уме!

Но над липовой вершиной
Улыбается звезда.
И доходит шум машинный
С магистрали… поезда

Через темень тихо свищут,
Так далёко-далекО.
И никто меня не ищет.
По лесу идти легко!

Никому никто не нужен.
Каждый всеми позабыт…
На костре готовлю ужин.
Полночь. Холодно. Знобит.

Но костёр, ломая сучья,
Согревает вмиг меня,
И поэтому не скучно
И тепло мне у огня.

Ах, останусь до рассвета,
Чтобы в памяти горсти
Эту ночку перед летом
Мне с собою унести!

06.01.2003 г. --- 26.12.2021 г.

2021
© Олексій Боричев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні