укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2022.01.09
Роздрукувати твір

Сергій Негода

Виснага

Мій зваблений вірш
мав позитивну реакцію
на ін'єкцію від дискурсивного вірусу.
А це спричинило постмодерну
майже нереабілітовану мутацію
 епатаційно-емоційного ритму
в часово-просторову парадигму вірша.
Проте отримана милозвучність і гармонія
 звучання поєднань і повторів
трансформувалася в трансцендентний
 смисл потягів, перенаправивши
 пріорітети читачів із смакування
ароматною майолікою та звукофонією
на затемнення прозорого змісту лакомок.

А який тепер смисл
 будь-яких контактів
 із зараженим віршем,
якщо активований вірус спотворив
гендерно-первісний контекст
в дезінформацію спокус, зваб, приманок.
А як тепер спокушатися
на  множину зв'язків донжуанів
 старого футуризму з
сучасними транспоетами-баламутами,
коли закохана перелесниця
десакралізувала в мені те,
що було і є моїм  привабливим "я"?
Прошу, порадьте мені, що обрати
 із таких можливостей:
#)делегітимізувати сповічну спокуту ;
@)дескредитувати віковічну розплату;
&)деморалізувати правічні таланти;
$)дезорієнтувати прадавні обмани;
*)деінтегрувати первозданні чесноти.



Поранений розум від образу сьогодення.
Знаменні кондаки спричиняють до з'яв.
Літургічні гімни породжують нові вияви,
Шевченкові псалми викликають ґвалт,
Тичинові ірмоси завдають божевілля.
Стусовий гомін дарує надію на виживання.
Жаданівські ораторії засівають навроки.
Любкаві орації-бурі зумовлюють змоги
Федюківські циклони-витії приводять до тями заводіїв.
Оркестри Крупки посилюють опір привидцям.
Павлюкові  тризни шукають оракулів нації.
Вертепи поетів збуджують вічні пороки орави.

Ради чого істерія екстазів? Добре втішає наш рай.
Навіщо благовісні іронії плазунів? Раж! Це мій гай.
Якась втіха неволі в краю,  прикра відрада злету,
Уже фарисеїв осяяння в рабстві без бразд.
Тлуми німих тихо охочі в рефлексіях кабали.
Несамовите панування холопів над усіма.
Просвіт дурницям занепокоєнням у злую добу,
аби в твоїм найкрутішім смартфоні  почувся
тріумф айтішних зусиль з обіймищами світів.

Моє позасвідоме тіло без органів,
в ньому одні катастрофи та хаоси.
Я розтерзав парадокси, я розітнув їм світи.
Навіки зав'южені лабіринти особняків.
Спітнілі лахи на самісінькій призьбі в вузлі.
Іду собі геть, іду розсікати вітрюгу в душі.
Химери, подоби, вітії розгойдуйте хвилю.
Іду роздоріжжям, іду проти сонця на схід.
Я аромат Батьківщини розтер на долоні.

2022
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні