укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44197, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2024.04.15
Роздрукувати твір

Вoлoдимир Роберта

***

                            Авторський переклад з російської

* * *

Висить над прірвою скала,
Безпечно в ніч встромивши зуби.
Тут величезний остов дуба
Стоїть, як лячний символ Зла.

Неначе пагубним вогнем
Його палила вічна мука
І злісно вабила на злуку
Із жахом й болем навзаєм.

В повітрі тріпотить вина
Та сріблом мерехтить обману.
І місяць стиглий, в сяйво вбраний,
Блідніє в стиску дикуна.

І кров його із білих ран,
Така ж блакитна, як звичайно,
Тече, пронизує печаллю
Примарно сяючий туман.

Неспокій хмар, як чорний дим,
Клубами відчаю сумління
Над мертвим дубом злою тінню
Пливе, стикаючись із ним.

А він – примара сатани,
Гноблячи місяць з небокраю,
Стоїть над світом, що чекає
Добра і миру, і весни.

-----------------------------------------------

* * *

Висит над пропастью скала,
Беспечно в ночь вонзая зубы.
Стоит огромный остов дуба
На той скале, как символ Зла.

Как будто пагубным огнём
Его жгла мука вековая,
Зловещим ужасом лаская,
Оставив чёрный страх на нём.

А в воздухе дрожит вина,
Мерцая серебром обмана.
В корявых пальцах великана
Бледнеет спелая луна.

И кровь её из белых ран,
Обыкновенно голубая,
Течёт, безверием пронзая
Прозрачно-призрачный туман.

Волненье туч, как чёрный дым,
Клубясь отчаянным сомненьем,
Над мёртвым дубом странной тенью
Плывёт, соприкасаясь с ним.

А он, осатанело остр,
Луну безжалостно сжимая,
Стоит над миром, ждущим мая,
Безжизненный, но страшный монстр.

2024
© Вoлoдимир Роберта
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні