укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2006.10.05
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-418


Она неизбывна, и даже порой вездесуща.
По ней в эмпиреи стекает цветочный лосьон.
Она - не кувалда, но домик наш новый расплющит
при всём маникюре и жизненном опыте всём.

Проснувшись за десять минут до намеченной зорьки,
она просекает детали, листает архив...
На птичьих правах и четыре сошло бы позёрки,
но наша позёрка настойчиво метит в верхи.

Её усыпит только время; её не осилишь.
Чуть выше желудка, где кошка усердно скреблась,
сейчас разгорается пламя печей и чистилищ -
и это уже не оказия, это коллапс.

Приблизились сумерки. Сморщился матовый ирис.
Упал самолёт - хорошо, что не брюхом в салат...
Салат я ещё приготовлю, но игры накрылись,
а с ними - и тайна моих прошлогодних рулад.

Да нет, не жесток я, а просто по-детски серьёзен!
Забыл, как сбежал в Котофеевке из-под венца?!
Растишь, понимаешь, годами капризную розу,
а если какой-то баран... или даже овца...

Она неминуема даже в мужском туалете -
и ты убеждён, что из грязи добыл бриллиант,
но в каждой песчинке на этой двуполой планете
частица букета её фемининных констант.

Однажды привычное солнце забрезжит лучами,
хоть с этим рассветом не скоро ты станешь знаком.
По ней обязательно грянет минута молчанья,
во время которой я буду хрустеть чесноком.

И нотка блаженства послышится в лиственном хрусте,
медком подсластив энергетику свежих могил.
Обрубятся путы. А ты только нюни распустишь,
как будто пятак потерял или пиво разлил.

2004
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні