| Фильтры: Все персоналии со всеми статусами |
| А Б В Г Д Е Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я |
Книга гостей автора
Поля с отметкой * обязательные для заполнения. Введение кода подтверджения является элементом защиты от спама, который рассылается електронными роботами в книги для гостей
 | 2008.12.28/ ой/ Олена П. |
| Ой, знову туплю. А чого 2008-го року?.Чи це день реінкарнації? | |
| 2008.12.28/ забудько/ Олена П. |
| Ой, та ж у тебе вчора був день народження. От я роззява. Вітаю-вітаю. Як то кажуть, краще пізно, ніж ніколи. А головне - не втратити своєї індивідуальності. Тортик хоч залишився? ___ краще так - не вітати, коли святкують, а святкувати, коли вітають :) спасибі, Оленко, ще раз! | |
| 2008.12.28/ Світлина/ Олена П. |
| Доки немає нових творів, хочу сказати класне фото. Щасти! _____ щире спасибі :) | |
| 2008.08.04/ Привіт, Нікусь/ Максим Непорада |
| Власне, заходив сказати привіт. Привіт. Чекаю на нові твори. Макс ахха, привіт-привіт, Максе :) | |
| 2008.07.31/ Привіт/ Сергій Руденко |
| Заходив у гості... Застав тільки вірші... З ними і сумно, і весело... Але з господинею віршів було б веселіше... Ну, звісно, в кращому з двох розумінь... привіт, Сергію! а я, власне, тут. тільки на хвильку відходила на кухню, за полумиском слив. ось, повернулась. нині стало веселіше? :) коли так - вже і не йтиму, посидимо, потеревенимо :) | |
| 2008.05.30/ Вітання/ Андрей Мединский (Киев) |
| Привіт, Ніко))) І тут зустрілися))) Вітаю! ой, і як же добре, що зустрілися, любий друже! читаймося, Андрійку. рада здибанці. | |
| 2008.05.17/ :)))))/ зновуТатчин |
| ПротираєОчі - НікаНовіковаПрозаїк? ЯкийТакийПрозаїк? ЧиМаєтьсяНаУвазіПрозаЖиття:))) але ж так і є :))) самоідентифікація:) | |
| 2008.05.17/ не я/ Татчин |
| класнюча штука, вразлива. навіть щемна. вартує багатьох слів... я розумію кінцеву крапку, але... (мнеться), може поправити на тире: ну, щоб одноритмічно. та я не наполягаю... (довго думає над цим словом, але лишає). ...з кожним перечитуванням - враження інтенсивніші. як мантра, глибинний сенс якої зовсім не пов"язаний з текстом, але робить у читачеві якусь титанічну глибинну роботу... і що воно з того вийде... може - вже зовсім інший читач: ніби й той, а інший (уважно оглядає себе у дзеркалі:))) перечитує ще раз, зітхає. дяка :) думала над тією крапкою. треба ж таке, маленький знак пунктуації, а примусив поподумати :))) от, переконуюсь, дрібниці – то найважливіше з усього важливого. в кінці кінців додумалась змінити. вирішальна павза перед останнім акордом – річ дуже слушна. (за неї - мій фірмовий жахливий кніксен:) ...цей вірш сам по собі був і є наслідком зміни. моєї. а далі - знов майже медичне з мене-у-вірша, з вірша-у-Читача переливання? (кількахвилинна павза для думання над доречністю знака запитання) дифузія, дифузія... але спочатку – купа різних фільтрацій – крізь цінності, крізь досвід, крізь особисті табу… а вже потім… (думка зависає невисказаною, екраном ідуть недоречні титри, автір уходить в себе, серйозно і надовго задумавшись над онтологічними і аксіологічними питаннями вселенської важности. як наслідок – на обличчі з"являється характерний вираз…:)) | |
| 2008.05.08/ Солодка дівчинко/ Тарас |
| Ах, ЯК написано!... по справжньому! дякую, Тарасе. Навідуєте Ніку в її маленькій віртуальній келії - гарно. матиме привід гардини почепити, чи хоч павутину з кутків позбирати... :) щиро, Ніка. | |
| 2008.05.06/ Вставайте, мамо…/ Тарас |
| Доброго дня, Ніка! Радий Вас привітати на Вашій сторінці, яка подарувала незабутні враження Цей вірш особливо сильний (на моє сприйняття), тому пишу звідси - СПАСИБІ Приємно з Вами познайомитися Тарас дякую Вам, Тарасе. знаковий вірш, все більше переконуюсь. безмежно радію, з приводу незабутніх вражень :) щиро, Ніка. | |
1 | 2
