Микола Шошанні

Книга гостей автора

Поля з позначкою * обов’язкові для заповнення. Введення коду підтвердження є елементом захисту від спаму, який розсилається електронними роботами в книги для гостей

Код підтвердження:
Введіть код підтвердження: *
Ім'я: *
Місто:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Повідомлення: *

	2008.07.28/ -/ Анатолій
	Дитячий садок їй-бо! А у мене лопатка жовтого кольору, а в тебе зеленого :)) Може, ви ще й смайли запишете як помилку? )) І обов'язково відпишіть мені трьома повідомленнями, бо як же це так у мене лопатка жовта, а у вас зеленого :)
	2008.07.28/ -/ Анатолій
	Пані Ніколюк нарешті зрозуміла що ховати своє прізвище немає потреби :) І можливості ;-) Ще раз кажу, вам більше нічим похвастатися крім "рядок і стрічка"? Цього діток вчать в першому класі пані Марино :) Якщо я вам дам хоч одну сторінку програми, які я пишу і тримаю в голові по 20 тис. - ви навіть за рік не зрозумієте її суті. Досить тут дурня клеїти. Почитайте ще раз ось це: Сначала вас не замечают. Потом над вами смеются. Потом вас бьют. А потом вы победитель. Ганди :)
	2008.07.28/ Анатолию/ Марина Николюк
	"Ось що я мав на увазі коли казав безграмотній Марині, що нічим тут хизуватися - копіюванням 3-х стрічок іноземними мовами" - высоко. А за безграмотность - отдельное большое спасибо! Кстати, "стрічка" - это "лента"... а "строчка" - это, соответственно, "рядок"... Ну это так, между прочим, высоколетящему Анатолию до таких лексических мелочей, конечно, дела нет... А в целом - молодцом держится, оппонентов не слышит и не замечает в принципе, что уже верный признак большого таланта и умственной глубины.
	2008.07.27/ ----/ Анатолій
	"З приводу продажу порталу "ПтаАПУ" -- один раз уже Заїку було відносно ввічливо послано на  МЛК" Пане Миколо! Де я казав що хочу придбати ваш портал ПтаАПУ? Якби він мені був потрібен, ви мені його подарували б і безкоштовно! У вас проявлятьється як на мене очєрєдна манічка :) Нікому ваш ПтаАПУ не треба! Ось що я писав двома повідомленнями нижче: "Я впевнений, що боротьба яку ви нав'язуєте між проектами Міжнародного літературного клубу та проектом поезія.орг рано чи пізно відобразиться на самих літераторах, які від своїх творчих натур надто вразливі і ніжні душею. Рачно чи пізно це станеться. Я цього не допущу. У нас тільки два варіанти: або один із нас закриває (продає) свої літ. сайти іншому, або ми знаходимо порозуміння і якусь спільну точку опори." Де я тут писав що я хочу купити ваш ПТабау чи як там його? :) Я описав варіанти, при чому вони включають в себе будь-що, але не придбання мною ПТабау :) Щоб у вас адреналін не затьмарював розум, дублюю повідомлення: ""І що, врешті решт, Ви втомитеся від писанини у цій книзі для гостей". Не втомлюся, навіть не майте надії на це. Писав і писати буду. Мені достатньо було того, що коли я займався давним-давно політикою, поряд зі мною існувало десятки організацій і партій 100% схожих зі мною духом, але які в силу своїх комплексів і браку високоморальної свідомості відмовлялися співпрацювати і товаришувати один з одним. І що з того вийшло? Ідея українського яку ми несли згасла практично повністю. Це вже особисте: другий раз у своєму житті я не дозволю ні вам, ні іншим літературним організаціям (чи сайтам) так ворожнечо ставитися один до одного. Я впевнений, що боротьба яку ви нав'язуєте між проектами Міжнародного літературного клубу та проектом поезія.орг рано чи пізно відобразиться на самих літераторах, які від своїх творчих натур надто вразливі і ніжні душею. Рачно чи пізно це станеться. Я цього не допущу. У нас тільки два варіанти: або один із нас закриває (продає) свої літ. сайти іншому, або ми знаходимо порозуміння і якусь спільну точку опори."
	2008.07.27/ -/ Анатолій
	Я не про мистецтво, я про юриспруденцію, інтернет та літературу :) Все надто складно щоб пояснити. Навіть маючи патент. Потім самі побачите... Ідеї якраз в моєму попередньому повідомленні не мають ніякого значення. Вони у мене були і будуть: деякі реалізуються, деякі відпадуть то є нормально. Ненормально ось що: якщо літературні проекти почнуть перетворюватися в комерційних конкурентів, до чого мене постійно підводить пан Микола, то тут буде дійсно як ви сказали - мистецтво закінчується там, де гроші починаються. Гроші почались давно вже. Навіть якщо у когось із нас не прибутки, а покищо витрати. І я хочу, вся моя мета і взагалі знайомство в паном Миколою за для того, щоб на цьому не закінчилось мистецтво. Я впевнений що конкуренті літературні сайти - або обидва самознищаться, або якщо вони стануть доволі сильними - покалічать якщо не знищать багато мистецтва. Треба просто зазирати трохи наперед. Це неодмінно станеться, якщо зараз не укладемо перемир'я.
	2008.07.27/ Нікого не хочу ображати/ Сергiй Руденко
	Я люблю суперечки...(в смислі - дискусії) З приводу, без приводу, але, щоб ті, хто веде дискусію, по її закінченні розійшлись спокійно (ну і звісно при своїх "залізних" переконаннях).  Я, наприклад переконаний, що справжнє  мистецтво починається там, де закінчуються гроші, і закінчується там, де гроші починаються. І взагалі, багато гарних ідей "вийшовши в тираж" обертались у "ніщо".
	2008.07.27/ -/ Анатолій Заїка (Вінниця/ WEB)
	"І що, врешті решт, Ви втомитеся від писанини у цій книзі для гостей". Не втомлюся, навіть не майте надії на це. Писав і писати буду. Мені достатньо було того, що коли я займався давним-давно політикою, поряд зі мною існувало десятки організацій і партій 100% схожих зі мною духом, але які в силу своїх комплексів і браку високоморальної свідомості відмовлялися співпрацювати і товаришувати один з одним. І що з того вийшло? Ідея українського яку ми несли згасла практично повністю. Це вже особисте: другий раз у своєму житті я не дозволю ні вам, ні іншим літературним організаціям (чи сайтам) так ворожнечо ставитися один до одного. Я впевнений, що боротьба яку ви нав'язуєте між проектами Міжнародного літературного клубу та проектом поезія.орг рано чи пізно відобразиться на самих літераторах, які від своїх творчих натур надто вразливі і ніжні душею. Рачно чи пізно це станеться. Я цього не допущу. У нас тільки два варіанти: або один із нас закриває (продає) свої літ. сайти іншому, або ми знаходимо порозуміння і якусь спільну точку опори. ------------------------------------------------------------------- Відповідь: 1. "Не втомлюся, навіть не майте надії на це. Писав і писати буду." Наскільки можна зрозуміти, громадянину Заїці цікавий серіал під назвою "Невтомний писун повертається-18" :) 2. З приводу продажу порталу "ПтаАПУ" -- один раз уже Заїку було відносно ввічливо послано на МЛК. Але він робить вигляд, ніби нічого не сталося і чомусь знову з"являється, і знову розпочинає в стилі: "Не корысти ради, а только пославшей меня волею моей больной жены" :) 3. Виявляється, що за плечима громадянина Заїки, додатково до його різноманітних "чеснот", ще й досвід партійної роботи.:) Чесно кажучи, мені доволі складно уявити, яку саме "ідею українського" несла партія та А. Заїка, як складова частина "правильної партії", при тому, що 2007.12.23 у відповіді Марині Ніколюк у цій книзі для гостей А.Заїка стверджує, що ні українська, ні російська мови не є для нього рідними.
	2008.07.27/ -/ Анатолій
	Дякую за добрі слова, Сергію. Вам пробачив (хоча і не ображався в принципі), пану Миколі пробачив давно-давним, бо там не стільки його небажання підтримати якісне, скільки зарощені мохом страхи і комплекси (які є у кожної людини, тільки виражаються по-різному). В ситуації відношення до мене пана Миколи, я пригадую слова: Сначала вас не замечают. Потом над вами смеются. Потом вас бьют. А потом вы победитель. Ганди ---------- Вже зараз Міжнародний літературний клуб паралельно розробляє чотири проекти, 2 з яких в бета-версії доступні в мережі - http://litinfo.org/ та http://litjournal.org/ Поряд із цим я придумав і запатентував величезний Інтернет-сервіс, на розробку якого зараз витрачаю величезні (просто неймовірні для літературного інтернету) кошти і робота над яким на протязі року вже буде по плану завершена. Після цього ні в Україні, ні в СНД (з часом і далі) не буде такого літератора, якому не потрібна буде моя розробка. Так що час все розставить на свої місця. А заходжу сюди і пишу в гостьову тільки по одній причині - я не вважаю що пан Микола загублена чи нерозуміюча людина. Я маю надію і впевнений в тому що ми один одного просто не зрозуміли і нам НЕОБХІДНО налагодити добропорядні відносини, щоб це не коштувало обом сторонам.
	2008.07.27/ Неконкретно/ Сергій Руденко
	Пане Анатолію! Особисто проти Вас, як людини, я нічого не маю і щиро бажаю Вам тільки міцного здоров"я, і спокійного людського счастя. Тому і даю Вам (вибачайте, що без дозволу) дружню пораду. Дайте спокій своїй душі, проаналізуйте все якомога спокійніше і, якщо дійдете висновку, що Ви винний, вибачте собі, якщо винним виявиться пан Микола, вибачте йому, якщо винним буду я - вибачте мені... Повірте моєму досвіду - стане набагато легше жити. Бо всі ми, чи літератори, чи придурки, чи бізнесмени, чи академіки - в першу чергу люди.
	2008.07.26/ ----/ Анатолій
	Перечитав, пане Сергію Руденко, заново цю вашу писульку. Ви хоч подумали що ви понаписували? Що зі спонсора, себто мене, бритоголові молодчики мають "душу випустити"?.. Перед тим як щось писати треба думати що пишеш. Що ви за люди такі. Спершу бажаєте комусь смерті, а потім гріхи замолюєте і свічки ставите "за здоров'я".