укр       рус
Авторов: 415, произведений: 44188, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Фильтры: Все персоналии со всеми статусами
абвгдежзийклмнопрстуфхцчшщэюя
Игорь Федчишин RSS

Книга гостей автора

Поля с отметкой * обязательные для заполнения. Введение кода подтверджения является элементом защиты от спама, который рассылается електронными роботами в книги для гостей

Код подтверджения:
Введите код подтверджения: *
Имя: *
Город:   
E-mail:   
WEB:   
Тема: *
Сообщение: *


2010.10.26/ .../ Сергій Осока
Пане Федчишин, нам пора мабуть цю дискусію припинити. Навряд чи Ви мене почуєте. Бо я говорю Вам про творчість, а Ви мені - про інше.



Не я її починав...Не стану вас затримувати, а про розділові знаки все ж раджу не забувати, бо саме на парканах їх і не ставлять.
2010.10.25/ Про патріотизм та інші речі/ Сергій Осока
Не знаю що саме на Вашу думку я розумію "перекривлено" (Ви мали на увазі викривлено), однак про жодну демократію в моєму коментарі не йшлося - це Ви щойно самі придумали. Я говорив ТІЛЬКИ про етику і моральні права. І, безумовно, якщо Ви самі вважаєте, що можете говорити про такі речі в таких інтонаціях, то це Ваше право. Боронь Боже мені стояти цьому на заваді. Я лише висловлюю думки... Далі... Пане Федчишин, брати участь у виборчих процесах - на мою скромну думку, безумовно, сильна громадянська позиція, але ще не громадянський подвиг (навіть якщо для цього Ви долаєте чималі відстані). Далі... (ніколи більше не говоріть "згідний", тільки - "згодний"). Досконалість, пане Федчишин, - річ недосяжна, і не дай Боже ні Вам, ні мені сказати колись про свій вірш "Він досконалий". На цьому поет закінчується. Щодо розділових знаків. Пане Федчишин, я дозволяю собі писати без розділових знаків деякі тексти, так. І роблю це аж ніяк не тому, що не знаю де їх поставити, а вважаю, що без них саме цей текст сприймається краще. До речі, розділових знаків не ставлять не лише українські сучасні поети, а й російські, і європейські. Поцікавтесь при нагоді.
Щодо патріотизму. Знаєте, в мене ні разу не вийшло написати вірша про Україну, або про матір. Слова здаються надто безсилими, щоб писати про настільки важливі речі. Досвіду бракне, дух забиває. У Великої Ліни Костенко на всю збірку "Вибране" (маю на увазі тільки вірші, не поеми), здається, тільки ОДИН РАЗ вживається слово "Україна". Патріотизм оцінюють не за цими критеріями просто.
І нарешті, пане Федчишин, якщо Ваші твори навіть читають, то це, повірте мені на слово, мало про що говорить. Читачі є в усього написаного й оприлюдненого, до речі, в написів на парканах теж є свій читач.

І нарешті - "заслужити" право висловлювати свою думку певним чином - можна ЛИШЕ перед самим собою. Однак дуже хотілося б, щоби наступні Ваші полум*яні звернення до материкового українства були принаймні без помилок і русизмів, бо як же тоді їм вірити?

Зовсім не мав на меті Вас образити. Якщо так вийшло - даруйте. Бачу, що Ви все ж налаштовані працювати над собою, і вже тільки це не може не викликати поваги. Шануймося! Творчих успіхів і щедрої музи!

Спасибі, пане Осоко, за вказані помилки. Я вже писав, що не вишукую надто мудрих слів і пишу так, як відчуваю.По вашому, щоб написати про Батьківщину, чи про матір - потрібно неодмінно звершити подвиг? Я думаю інакше - ми згадуємо про них тоді, коли їх втрачаємо. А треба говорити, писати про це постійно, щоби з маленьких літ у серці кожного українця горіла та іскорка поваги до рідної неньки і рідної держави. Ви назвали це "шароварщиною"? Цікаво як ви називаєте вірші деяких авторів, переповнених суперсучасних слів, часом і не цілком пристойних, без будь-якого змісту, які так обширно друкуються для нашої молоді? Чи добавлять вони читачам якісь етичні відчуття, чи зародять патріотизм?
Я в Португалії з 1999року і зараз нас тут називають "украйнянами" і з задоволенням беруть на роботу, а 11 років назад навіть не знали, що така нація існує.Чи знаєте ви, Сергію, що Україна кожен рік отримує від двох до трьох мільярдів доларів інвестицій у вигляді допомоги заробітчан своїм родинам. Це гроші, які не потрібно віддавати, а лише перевести у гривневий еквівалент і на них майже тримається вся бюджетна сфера. Близько 7 мільонів таких як я правдами і неправдами тиняються по світах з надією, що Україна от-от вилізе з затяжної кризи і забезпечить  пристойною роботою своїх громадян, а ви дорікаєте їм, що вони "не в процесі". Поезія, шановний, - це не професія, це стан душі, це біль її і тривоги, які самі виливаються у віршовані рядки, я так розумію.  

2010.10.25/ Громадянине! Ось настав твій час/ Сергій Осока
Вже не говорячи навіть нічого про "даш" і "передаш", які, безумовно, є просто кальками з російської мови, і свідчать однозначно не на користь автора, як нібито патріота, особисто мене в цьому тексті бентежить етичний бік справи. Себто - на авторській сторінці написано "живу і працюю в Португалії". А цей зразок класичної шароварної поезії - по суті заклик до дії людини, яка сама, власне, не в процесі... У тексті "Дожилася, Україно" автор (чи то ліричний герой) проклинає "запроданців" і "яничарів"... У вірші "Доволі сумно" - закликає "зазирнути правді в очі".

Так от... На мою скромну думку, право писати подібні речі в подібних  інтонаціях потрібно заслужити. Заслужити - справою, а не порожнім словом. Василь Стус, Тарас Шевченко, Ліна Костенко таки мають святе право звертатися до народу з закликами. Їм дозволяє доля, талант і загальне визнання. А щодо Вас, шановний пане Федчишине, то для того, щоб лити сльози і закликати, спершу варто би просто БУТИ зі своїм народом.


Шановний пане Осоко!
Я завжди був зі своїм народом - це по-перше. По-друге: якось перекривлено ви розумієте демократію, якщо я, такий же українець як і ви, маю заслужити право висловлювати свою думку. По-третє: ви неуважні - я в Португалії ТИМЧАСОВО! Але це не мішало мені їхати за триста кілометрів в посольство і брати участь у всіх попередніх виборах.
Чи я маю право? Маю! мої батьки були репресовані, померли зовсім молодими, і я добре знаю, що теке "вільне" радянське суспільство.
Щодо помилок. Згідний, мені ще далеко до досконалості, але я пишу тією мовою, якою розмовляє більшість моїх земляків, які не мали можливості навчатися на журналістських факультетах, бо працювали, як прокляті, щоб прогодувати сім"ю, щоб вижити. А от декотрі філологи пишуть вірші без розділових знаків, а то й просто нецензурщину - і це вважається нормальним.
  Я ніколи не порівнював себе з Василем Стусом, Ліною Костенко, чи тим паче з великим Кобзарем. Я пишу те, що відчуваю, і, якщо мої твори читають - виходить не так і погано. А хто з нас більший патріот - покаже час.  
2010.10.24/ запитання/ Слово
"Даш", "передаш"...  Звідки ці слова у текстах? З якої мови?
2010.10.22/ Диму без вогню не буває/ землячка (Львів)
Шановний Ігоре, щиро дякую за вірші, читаю їх з захопленням. Сили Вам і творчої наснаги



Спасибі, Землячко!!!
2010.10.13/ І знов здіймалось ввись твоє знамено/ Тамара  Дьяченко
Дякую за вірші, Ігоре!
       Щиро,
             ТАМАРА ДЯЧЕНКО


Спасибі і вам, Тамаро!
2010.10.13/ відгук/ Читачка
Вкажіть, будьте ласкаві, на сторінці контактну адресу. Тоді можна буде одержувати відгуки - справжніх критиків.
Гарного вам настрою.


Ви можете посилати відгуки на електронну адресу через кнопку "написати листа", дякую.
2010.10.12/ Завмер Хрещатик/ постiйний читач,лiтературний критик  Вiктор М (Запорiжжя)
Шановна Лано,може то вам потрiбно допомогти?Раджу  для порiвняння почитати вiршi вiдомого поета Николая Рубцова,от там можна "язик зламати", так  його твори в шкiльнiй програмi проходять, вiдбиваючи при цьому в учнiв iнтерес  до поезii. Iгоре,читаю вашi вiршi з захопленням та насолодою.Твори  пронизанi любов"ю та болем,радiстю та смутком,розгортають душу до самоi основи...Не вiдпускайте цю музу!Натхнення вам шановний поете!Творiть!


Спасибі, Вікторе!
2010.10.11/ "Завмер Хрещатик"/ Лана
Раджу знайти редактора для текстів. Терміново. Бо не буде читачів... Кожен текст волає про допомогу. :)
2010.10.09/ Ні.../ Думка
Що Ви, я доброзичливо пишу. :)
Дивом-дивуюся... Все. Не потурбую. Творіть.

« ... 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании